Луганчане проехались с фотоаппаратом по "жадановсикм" местам. Фото: tisk.org.ua
Инициатором проекта и его руководителем выступил известный луганский арт-деятель Алексей Бида - вместе с группой фотографов он исследовал окрестности Старобельска, ставшего прообразом места, в котором разворачиваются действия романа Сергея Жадана "Ворошиловград".
Как сообщает "Давление света", экспедиторам удалось отыскать целый ряд объектов, ставших культурными артефактами для ценителей современной украинской литературы.
Сама экспедиция, прошла в рамках Фестиваля современного искусства "АРОТОДРОМ". Предполагается, что фотоснимки будут использованы европейскими художниками для создания комикса по мотивам романа "Ворошиловград".
ЧИТАЙТЕ: Луганск превратится в "жадановский" "Ворошиловград.
"Заправка знаходилась метрів за сто від траси, що тяглась у північному напрямку. Внизу кілометрів за два звідси, в теплій долині лежало містечко… На найвищій горі, що висіла над містом, стриміла телевізійна вежа, помітна з будь-якого місця в долині. А вже поруч із вежею на сусідньому пагорбі стояла автозаправка. Збудували її десь у сімдесятих. Тоді в місті з’явилася нафтобаза… Сама заправка виглядала не кращім чином – чотири старі бензоколонки, будка з касовим апаратом, порожня щогла…"
![]() |
![]() |
"На воротах було написано "Вхід заборонено". Проте самі ворота були відчинені… Доріжка вела до одноповерхового приміщення, в якому, очевидно, і знаходився пульт керування, чи що там є на телевежах. Сама вежа стояла віддалік, обсаджена квітами та обплетена колючим дротом."
![]() |
"Площа нагадувала басейн, з якого випустили воду. Крізь вибілені дощами кам’яні плити проростала трава, все це ставало схожим на футбольне поле."
![]() |
"Внизу, відразу за мостом, починалась липова алея, дерева тяглись уздовж траси, сонце било крізь листя й засліплювало… Ліворуч від дороги відходила дамба, збудована тут на випадок повені."
![]() |
![]() |
"На вулицях було порожньо. Сонце, ніби течією, повільно відносило на захід. Воно рухалось над кварталами, від чого повітря ставало густим і теплим, і світло по ньому осідало, як річковий мул. Була це стара частина міста, будинки стояли тут одно- або двоповерхові, з червоної потрісканої цегли. Хідники були всуціль засипані піском, на подвір’ях пробивалась зелень, так наче місто спорожніло й заростало тепер травою та деревами. Зелень забивала собою всі шпарки й тяглася в повітря легко й наполегливо."
![]() |
"Парк був напроти… Алеї були сонячні і порожні, за деревами виднілись атракціони, гойдалки, крізь які пробивались молоді дерева, дитячій майданчик, з пісочниць якого рвалась угору трава, будки, в яких раніше продавались квитки і в яких тепер тепло туркотіли сонні голуби й ховались вуличні пси."
![]() |
![]() |
"Бар, як виявилось, і досі працював… Було це доволі просторе приміщення, наскрізь пропахле нікотином. Стіни були обшиті деревом, вікна завішані важким шторами, в багатьох місцях пробитими недопалками та обмащеними губною помадою."
![]() |
"Директор лікувався в старому, побитому часом санаторії… Санаторій оточений був рідким лісом, навколо тяглися соляні болота, в яких плавали хворі ображені й упосліджені."
![]() |
"Був це, очевидно, колишній піонерський табір, віддалік виднілися старі металеві будинки… Праворуч знаходився майданчик із якимось облізлим піонерським монументом, за ним високо стояли сосни…"
![]() |
![]() |